Чи є у вас в житті щось знакове, щось таке, до чого постійно повертаєшся подумки і кожний раз відчуваєш, що заздриш сама собі? Для мене такою подією стала нещодавня подорож на репліці Його Величності барка "Індевор" — корабля капітана Кука в його першому плаванні навколо світу.
Я десятки разів відвідувала цей високий вітрильник, що стоїть біля причалу Національного морського музею Австралії в Сіднеї. Водила туди авторські екскурсії українців і щоразу раділа, як на них реагували наші люди. Не памʼятаю жодного випадку, щоб цей чудовий корабель і його історія не зачепили екскурсантів.
Отже, коли я почула, що "Індевор" збирається в плавання і є можливість приєднатися до його команди, не вагалася ні хвилини. Звісно, вчитися морській справі на сімдесятому році життя — дещо запізно, і тому я подала заяву на позицію вільнонайманої (supernumerary), що давала мені можливість самій вирішувати, де саме я можу прикласти свої зусилля. До того ж цей статус давав певні привілеї у зручностях, наприклад, власну каюту з підвісним ліжком і матрацом, а не гамаком, як у матросів.
Разом із заявою я надала сертифікат мого сімейного лікаря про стан здоровʼя і підписала документ, сенс якого був приблизно такий: я розумію всі труднощі й ризики плавання у відкритому океані та погоджуюсь, що в моїй смерті треба звинувачувати лише мене саму.
Але попри таке запевнення і визнання мене лікарем "годною до виходу в море", я боялася, що мою кандидатуру не погодять. Бо мала певне уявлення про атмосферу британського флоту XVIII століття: перебування жінок на кораблі заборонено. Хоча, з іншого боку, я прекрасно знала сучасні австралійські звичаї, а саме – гендерну і вікову рівність. Хай там як, але мене взяли!
Отримала пакет інструкцій, у тому числі й по роботі нагорі, на щоглах і реях, усе ретельно вивчила і о 8 ранку 5 лютого 2024 року прибула в Дарлінг Харбор на місце стоянки корабля.
Далі мій репортаж неможливий без світлин і відео, які я знімала впродовж трьох діб, коли сильна хитавиця і шторм дозволяли мені це робити.

"Індевор" біля причалу в Дарлінг Харбор.

Професійна команда зустрічає "найманців".


Перше зібрання екіпажу.
Капітан (ліворуч) на квартердеку.

Ремені безпеки на мені означають готовність до роботи нагорі.

Головне – правильно налаштуватися на підйом.

Тридцять секунд – підйом нормальний!

Молодим хлопцям я, звичайно, не конкурент.

А ось вузли вʼязати – це моє!

Захисний костюм на випадок корабельної аварії. Слава Богу, не знадобилося!

Окрема кают-компанія з порцеляновим сервізом – ще один привілей вільнонайманих.

Цей старовинний мініатюрний письмовий стіл з інкрустаціями є прикрасою каюти астронома Гріна, яка мені дісталася під час перебування на кораблі.
Comentários